- нестямний
- —————————————————————————————нестя́мнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нестямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, перебуває у стані несамовитості; надто схвильований, збуджений. || Який виражає несамовитість, збудженість. 2) Надзвичайно сильний; несамовитий … Український тлумачний словник
безтямний — 1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам ятний, знетямлений, безумний,… … Словник синонімів української мови
сильний — 1) (який відрізняється великою фізичною силою), дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожильний; повносилий (повний сил, енергії); м язистий, м язуватий, мускулистий, мускулястий, жилавий (який має розвинені м язи); тривкий (фізично… … Словник синонімів української мови
безтямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, розуміння, свідомість. || Який виявляє ознаки нестями; нестямний. || Викликаний великим збудженням; несамовитий. || Викликаний алкогольним, наркотичним сп янінням. 2) перен. Надзвичайно сильний, величезний … Український тлумачний словник
знетямлений — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знетямити. 2) у знач. прикм. Який знетямився; нестямний. || Який виражає знетямлення … Український тлумачний словник
нестямність — ності, ж. Стан за знач. нестямний 1) … Український тлумачний словник
нестямно — Присл. до нестямний … Український тлумачний словник
скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… … Український тлумачний словник
стеряний — а, е, розм. Який утратив самовладання, перебуває в стані несамовитості; розгублений, нестямний … Український тлумачний словник
уразливий — I (вра/зли/вий), а, е. 1) Дуже чутливий до дотику, подразнення і т. ін.; болючий. || на що. Чутливий до чогось, який легко піддається дії, впливові чого небудь. 2) перен. Слабкий, погано захищений. Уразливе місце. 3) Дуже відчутний, сильний. 4)… … Український тлумачний словник